М.В. Гоголь «Ніч перед Різдвом». Сюжет. Народні традиції та звичаї у творі.

12.12                                          6 клас урок № 29

Тема. М.В. Гоголь «Ніч перед Різдвом». Сюжет. Народні традиції та звичаї у творі.

Мета: Ознайомити   учнів із життям і творчістю письменника, допомогти виділити ключові моменти; розвивати навички виразного читання, переказу художнього твору, висловлювати свої думки та враження; виховувати  повагу до загальнолюдських  моральних цінностей.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали до твору, фрагменти мультфільму.

Хід уроку

І Вступна частина

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Оголошення теми та завдань уроку.

М.В. Гоголь «Ніч перед Різдвом». Сюжет. Народні традиції та звичаї у творі.

розповідати про зв’язки М. В. Гоголя з Україною (окремі факти біографії), знати про музеї М. В. Гоголя в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці);

виявляти національні традиції й звичаї, що знайшли відбиток у повісті М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом», елементи українського фольклору у творі (традиційні образи, символи, елементи казки та ін.);

визначати особливості композиції твору.

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Шанобливо ступаємо ми на землю, по якій ходив славетний син українського народу, великий російський письменник Микола Васильович  Гоголь.

Життя і творчість М. В. Гоголя яскравий приклад, нащадкам, любові до історії і культури українського народу, єднання російської і української культур, скріпленою у віках спільною долею, самою історією двох братніх народів.

    Багато місць на Україні пов’язано з перебуванням російського письменника.

Вони – наша національна святиня, кожен дотик до них допомагає розумінню особи Гоголя, наближає нас до його творчості.

    Усе життя Гоголя можна назвати дорогою. Як свідчать спогади сучасників лише в дорозі він захоплювався, відчував натхнення і приплив нових сил. Дороги вели Гоголя до Москви і Петербурга, Рима і Парижа, Гамбурга та Єрусалима. Однак усі шляхи починалися з його рідного дому, з України, сюди завжди повертався думкою і душею. Навіть прихід у світ майбутнього письменника пов’язаний із дорогою. Є легенда, за якою Микола Гоголь народився прямо у степу на повозі, яка застряла в березневих коліях. Мабуть, у цьому є сенс, бо, майже не все життя письменник провів у дорозі. У нього ніколи не було своєї сім’ї, тому Гоголь був  дуже відданий своїм батькам і сестрам.

    Особливою любов’ю були оспівані письменником Великі Сорочинці, Диканька, Миргород, Василівка-Яновщина... Згадуючи про них, ми мимоволі звертаємося до творчості М.В.Гоголя.

     ..У небагатий маєток батька – село Василівку-Яновщину (нині Гоголеве), де минуло дитинство майбутнього письменника, привезли маленького Миколу з Великих Сорочинців через кілька тижнів після народження. Потім він приїздив сюди на канікули, відвідував рідні місця, коли був уже визначним письменником. З Василівкою пов’язані перші світосприймання Гоголя, – тут він вперше почув казки, перекази, чудові українські пісні, усе те, що хвилювало і назавжди припало йому до серця.

    Крім Миколи, у Василя та Марії Гоголів було п’ятеро дітей - син Іван (1810 - 1819), доньки Марія (1811 - 1844), Анна (1821 - 1893), Єлизавета (1823 - 1864), Ольга (1825 - 1907). Батьки Гоголя уважались поміщиками середньої руки й мали 1000 десятин землі та 400 душ кріпаків-селян.

Робота з підручником

Учитель. Продовжимо з вами знайомитися із життям письменника, читаючи статтю підручника. Читаючи статтю підручника, виділяйте ті моменти, які не згадувалися у сюжеті.

     Учні читають підручник про життя і творчість М. Гоголя. (Робота з підручником с. 92-93)

Запитання

- Які факти з життя Миколи Гоголя вас вразили найбільше? Чому?

- Як письменник провів своє дитинство?

- Як М. Гоголь пов'язаний з Україною?

- Які риси характеру митця ви б визначили як основні?

Робота зі словником літературознавчих термінів.

(Учні опрацьовують і записують до словника поняття «повість»)

Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який визначається однолінійним сюжетом. Найчастіше це історія одного людського життя, розказана від імені самого автора чи якогось героя.

Завдання для учнів.

Учитель пропонує класу спробувати в кінці уроку довести, що «Ніч перед Різдвом» - це повість.

 („Ніч перед Різдвом”)

Вчитель. У вересні 1831 року вийшла з друку перша частина, а у березні 1832 року – друга частина збірки „Вечори на хуторі біля Диканьки”. Саме вона поставила Гоголя в один ряд з першокласними письменниками.

    У збірку ввійшли дві передмови та вісім повістей („Сорочинский  ярмарок”, „Вечір проти Івана Купала”, „Майська ніч або Утоплена”, „Втрачена грамота”, „Ніч перед Різдвом”, „Страшна помста”, „Іван Федорович Шпонька та його тітонька”, „Зачароване місце”).

Вчитель. Сьогодні ми зупинимося на повісті „Ніч перед Різдвом”, адже Різдво – одне з найбільших та найсвітліших християнських свят, яке люди завжди зустрічають з особливим трепетом. Не випадково багато письменників та художників звертаються до теми Різдва.

     Не залишився байдужим до цієї теми  і Микола Васильович Гоголь.

-А як же побудована повість «Ніч перед Різдвом» ми з вами дізнаємось із підручника (робота з підручником с. 93)

Запитання:

·        Як побудовано сюжет повісті  «Ніч перед Різдвом»?( У сюжеті «Ночі перед Різдвом» переплітаються три лінії: перша – лінія чорта, друга – лінія залицяльників Солохи, третя – лінія Вакули й Оксани. А об`єднує їх образ чорта, який поволі перетворюється на «чарівного помічника» коваля.)

·        Яка основна думка повісті?( Основна думка твору – перемога добра над злом: мрії – над дійсністю (кохання Вакули – над байдужістю Оксани), світлих сил – над темрявою (чистої душі коваля – над чортом.))

(Будова повісті „Ніч перед Різдвом”)

Робота над змістом твору.

- Що ви дізналися про чорта?

- Підтвердьте рядками з тексту. (Короткозорий, хоч би він наклав на ніс, замість окулярів, колеса з комісарової брички, і тоді не розпізнав би, що воно таке. Спереду достоту німець: вузенька мордочка, яка безнастанно вертілася на всі боки та нюхала все, що тільки траплялося, закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п’ятачком; ніжки були такі тоненькі, що коли б такі мав яреськівський голова, то він поламав би їх за першим козачком. А зате ззаду був він точнісінько губернський стряпчий в мундирі, бо в нього теліпався хвіст, такий гострий та довгий, як теперішні мундирні фалди; хіба тільки на цапиній бороді під мордою, по невеличких ріжках, які стирчали на голові, та що увесь був не більший од сажотруса, можна було догадатися, що то не німець і не губернський стряпчий, а просто чорт, якому останню ніч залишилося вештатись по білому світу та під’юджувати на гріхи добрих людей. Завтра ж, тільки-новдарять перші дзвони до утрені, побідить він, не оглядаючись,підібгавши хвоста, до свого барлога.)

- Які народні вірування описуються у творі? (Віра у відьом і чортів.)

- Хто виступає у повісті в ролі нечистої сили? (Чорт і відьма Солоха)

- За народними повір’ями, у ніч напередодні Різдва активізується нечиста сила. Це час апогею боротьби темних сил із силами добра. Тому поява на сторінках твору образів відьми і чорта, змалювання яких не надто відрізняється від народних уявлень, є цілком умотивованою. 

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• У повісті  найбільше враження справило на мене …, тому що…

V Підсумок уроку. Оцінювання.

1.     Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

2.     Що вас вразило? Здивувало?

3.     Про, що б ви ще хотіли дізнатись?

VI Домашнє завдання 

    Знати і переказувати зміст ІІ-ІІІ частин твору. За бажанням зробити ілюстрації.