Джек Лондон. «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі.

23.01                                    Урок №37, 6 клас

Тема.  Джек Лондон. «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі.

Мета: Ознайомити учнів із творчістю американського письменника Джека Лондона; з’ясувати особливості творчої манери письменника на прикладі оповідання "Жага до життя"; розвивати навички аналізу художнього тексту, зв’язного мовлення, інсценізації, творчої уяви; виховувати гуманізм.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Хід уроку

І Вступна частина

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Оголошення теми та завдань уроку.

Джек Лондон. «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі.

1.Розповісти про головні віхи життєвого й творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Жага до життя».

ІІІ Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Опрацювання біографії письменника. За підручником.

Оповідання «Жага до життя» Джек Лондон написав (1906) року . Це дуже цікаве і повчальне оповідання про Північ, про ненаситну жадо­бу людей до золота, про золоту лихоманку, яка охопила багатьох американців наприкінці XIX ст., після того як у 1896 р. на річці Юкон, що на Алясці, було знайдено золото. Уже через 2 роки на пустельних землях виросло місто Даусон-сіті з 10 тисячами жителів. А всього на Аляску прибуло 25 тисяч золотошукачів.

Автор оповідання теж побував у Клондайку — так називався район пошуків золота. У 1897 році він і його родич ку­пили собі хутряні куртки, взяли все необхідне для суво­рої зими і подалися за щастям. Зима на Алясці завжди морозяна, температу­ра сягає -65°С. Тільки смілива людина витримає такі умови життя.

Джек Лон­дон був сміливцем .

Бесіда

•        Яке враження справив на вас  твір?

•        Творчий переказ від першої особи.

•        Назвіть головних героїв. Скільки їх? ( Двоє. Білл та його товариш)

•        Як ви вважаєте, чому головний герой не         має імені? ( Автор прагне  до узагальнень.  Його цікавить просто людина в критичній ситуації, головне, щоб вона залишилася людиною )

•        Як ви оцінюєте вчинок  Білла? ( Як аморальний. Адже він покинув свого хворого товариша серед  безкрайньої пустелі)

•        Що допомогло герою вижити? ( Те, що він любив життя, боровся за нього щосили)

ІV Рефлексія.

Прийом «Продовжте речення»

-         Найбільше мене вразило те, що…

V підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VI Домашнє завдання.

Розповідати біографію письменника. Переказувати оповідання «Жага дожиття».

Розвиток мовлення №3. Розгорнута відповідь на питання «Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття, поставленні у п’єсі «Життя Галілея» Б. Брехта»? (письмово)

23.01.                                 11 клас (1 год ) урок №19

Тема.  Розвиток мовлення №3. Розгорнута відповідь на питання «Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття, поставленні у п’єсі «Життя Галілея» Б. Брехта»? (письмово)

Мета: ознайомити  зв’язне писемне мовлення учнів; розвивати  навички визначати головне й деталі, висловлювати власні думки, аналізуючи твори, обґрунтовувати власні твердження; виховувати  найкращі людські якості.

 Тип уроку: розвиток мовлення.

Обладнання: зміст тексту тез.

Хід уроку

І Вступна частина.

1.     Створення емоційної готовності учнів до уроку

ІІ Оголошення теми уроку та завдань.рю.+

Розвиток мовлення №3. Розгорнута відповідь на питання «Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття, поставленні у п’єсі «Життя Галілея» Б. Брехта»? (письмово)

1.     Правильність написання тез.

2.     Орієнтовний обсяг тез.

ІІІ Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

У п’єсі Бертольда Брехта розповідається цікава історія про вченого, його життя і ті проблеми, з якими він стикався. При цьому обставини і історичний період, зображені в цій п’єсі, далеко не були такими, які сприяють ефективній діяльності вченого і вирішенню всіх його проблем. Як відомо, саме в екстремальних і складних ситуаціях люди показують себе чесніше всього, а тому розгляд життя Галілея представляється досить цікавим.

Поряд з розповіддю про життя Галілея німецький автор Бертольд Брехт також піднімає кілька проблем про взаємовідносини між ученим і світом. Зокрема, однією з таких проблем є відповідальність вченого за свої наукові відкриття. Зі змісту п’єси відомо, що Галілей зробив таке відкриття, яке далеко не могло всім сподобатися. Воно порушувало баланс в суспільстві, піддавало суспільство в цілому і окремих його членів зокрема досить серйозній небезпеці. Все це дуже –г оо

ггбре показано і розказано в п’єсі. Герой Галілея, який був вченим, відмінно рогжгг++

+++++++з/зумів наслідки своєї діяльності, а тому взяв на себе відповідальність і повів себе таким чином, щоб звести до мінімуму можливість протистояння в суспільстві між людьми і навіть повалення влади. Він усвідомив, що краще трохи змінитися, коригувати свою діяльність і зберегти власне життя, мир і спокій у суспільстві. Таке рішення дозволяє продовжувати йому працювати, нікому з його сучасників не заважає і дозволяє сподіватися на те, що рано чи пізно його внесок у науку буде не тільки визнаний, але і використаний в майбутньому.

Проводячи аналогії між історією Галілея і сьогоднішнім днем ​​і аналізуючи проблеми відповідальності вчених за їх відкриття сьогодні варто визнати, що сьогодні ситуація дещо змінилася. Сьогодні держави стали більш демократичними, більш того, вони стали світськими, тому наукові відкриття, якщо вони йдуть врозріз з релігійними переконаннями, відразу не відкидаються, а все одно беруться до уваги і використовуються на практиці. Втім, нам і нашим сучасникам відомо далеко не все про життя сучасних вчених. Бути може, що навіть серед них є ті люди, які роблять такі відкриття, які можуть шокувати звичайних людей навіть сьогодні. Тому цілком можна говорити, що вчені навіть сьогодні несуть відповідальність за ті відкриття, які вони роблять. Думається, що коли-небудь людство ще зіткнеться з проблемою того, що звичайні люди будуть обурені об’єктивними відкриттями науки і захочуть покарати вчених за ці відкриття.

IV До +з0є

Хзжд\ї9ю.9шщ

Д

Ддд

,0

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

,,

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,0

0

000000000000000000000000000000

,

,,,,,,,,,,,,,,,

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

,,,,,,,,,

ашнє завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.

   

       \ 

Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії; абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума».

23.01                                    Урок №37, 11 клас 2 год.

Тема. Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії; абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума».

Мета: Ознайомити учнів з  екзистенціальним змістом роману, його сюжетом, тематику й проблематику; розвивати вміння учнів виділяти елементи твору, головне й деталі, висловлюватися, аргументувати свою точку зору; виховувати гуманізм, прагнення до активної життєвої позиції.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Хід уроку

І Вступна частина

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

Складання «анкети» А. Камю за опрацьованим  матеріалом

Орієнтована відповідь.

Ім’я, прізвище	Альбер Камю
Дата й місце народження	7 листопада 1913 року, Алжир
Батьки	Батько: сільськогосподарський працівник, помер від ран після Першої світової війни. Мати: матограмотна іспанка за походженням, прибиральниця
Освіта	Початкова школа, ліцей, філософський факультет Алжирського університету
Професія	Письменник, актор, драматург, режисер, політичний репортер, книжковий оглядач, редактор газети, магістр філософії, учитель
Сімейний стан	1934 року одружився із Сімоною Іє (через рік розлучився)
Захоплення	Бокс, література, театр, політика, філософія, громадська діяльність
Нагороди	Нобелівська премія в галузі літератури 1957 року
Твори	«Чума», «Сторонній», «Міф про Сізіфа», «Калігула», «Стан облоги», «Праведні» та ін.

ІІІ Оголошення теми та завдань уроку.

Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії; абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума».

1.     Висловлювати судження  про втілення в романі «Чума» рис екзестинціалізму.

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Робота із словником літературних термінів

Абсурд — безглуздя, нісенітниця (одне з основних понять екзістенціалізму).

Стоїцизм — мужнє долання життєвих труднощів, страху, страждань.

В ч и т е л ь. Камю визначав абсурд як метафізичний стан людини у світі, отже, як фундаментальну проблему людського буття. Але головне в тому, як до цього ставитися. Ще 1938 року, рецензуючи в алжирській газеті роман Сартра «Нудота», Камю писав: «Виявити абсурдність життя — аж ніяк не завершення, а тільки початок… Нас цікавить не це відкриття як таке, а його наслідки й правила поведінки, що з нього випливають». У згаданому творі Сартра герой «підкреслює все те, що відштовхує в людині», а Камю закликає побачити в людині трагічну велич, породжену непоправним розладом зі світом.

А. Камю говорить, що «абсурд має сенс лише настільки, наскільки з ним не погоджуються». Письменник не задовольнявся констатацією абсурдності буття, а прагнув знайти позитивні вирішення, дати відповідь на кардинальні питання: як і для чого жити. Важливим кроком на цьому шляху став його роман «Чума», у якому відбувається перехід від «естетики абсурду» до «естетики бунту». Чума в Камю — це не тільки фашизм, а й зло взагалі, так би мовити, метафізичне зло. Чума — це й абсурд, який тут осмислюється і як форма існування зла, і як трагічна доля людини, бо зло нездоланне. Для Ріє і Тарру, устами яких говорить автор, чума — це щось невіддільне від людини; найнебезпечніша вона тим, що навіть той, хто не хворий, усе одно носить хворобу у своєму серці. Письменника непокоїла позиція людини в цій невблаганній реальності буття. Усвідомлення того, що отримати остаточну перемогу над злом неможливо, не паралізує розум і волю головних героїв роману, їхню готовність боротися з чумою. Автор шукає в людині ті сили, які піднімають її на бій проти зла, і знаходить їх у моральній природі людини.

Більшість людей зрозуміла, що не можна стояти осторонь загальнолюдських проблем, слід активно протистояти чумі (фашизму), боротися з нею, щоб вона не стала основою існування для людей, а нормальне життя не перетворилося на абсурд, хаос. А. Камю визнавав право кожної людини по-своєму сприймати оточення, ситуацію, яка склалася, але не визнавав байдужості й нігілізму. Кожний із героїв роману має свої погляди на події, але практично всі герої ведуть спільну боротьбу проти чуми.

V Рефлексія

Продовжте речення:

·         Філософські ідеї роману А. Камю «Чума” навели мене на роздуми про…

VІ підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання

Знати зміст роману, уміти його аналізувати.

Виписати цитати до характеристики героїв.

Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. «Діалектика душі» толстовських героїв.

18.01                                    Урок № 18, 10 клас

Тема. Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. «Діалектика душі» толстовських героїв.

Мета: Ознайомити  учнів  образом  Анни й глибше зрозуміти його значення, дослідити майстерність автора у його створенні; розвивати навички характеризування образів, уміння визначати головне й художні деталі, висловлювати свої думки; виховувати високі моральні якості.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації.

Хід уроку

І Вступна частина

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

1.       Назвіть складові автобіографічної трилогії Л.Толстого.

2.       Як у прозі Л.Толстого відобразився досвід,набутий ним під час військової служби.

ІІІ Оголошення теми та завдань уроку.

Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. «Діалектика душі» толстовських героїв.

1.       Визначати головні образи роману.

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Дата

Події  з  життя

1828 1837 1843 1847 1850 1853-1856 1857 1859 1862 1863-1869 1873-1877 1900 1910

Народження в маєтку Ясна Поляна. Перша зустріч із Москвою. Рано втрачає батька і матір. Вступ до Казанського університету (юридичний факультет). Оселяється в маєтку Ясна Поляна. Початок письменницької діяльності. Військова служба на Кавказі. Участь у Кримській війні. Відставка. Закордонна подорож (Франція, Швейцарія, Італія, Німеччина). Відкриття школи для дітей селян у Ясній Поляні. Одруження з Софією Берс. Праця над романом «Війна і мир». Перехід на сторону «простого народу». Роман «Анна Кареніна». Відлучення від церкви. Смерть митця.

Роман «Анна Кареніна» (1873-1877)

1.       Історія написання: видіння чарівної жінки, дружба з дочкою Пушкіна Марією, що мешкала недалечко від Ясної Поляни, надихнула на створення роману про прекрасну, але нещасливу даму. Саме в цей період письменник замислюється над проблемами нещасливого шлюбу. Але темою сім´ї він не обмежився, відчувши, що сімейні стосунки тісно пов’язані з соціальними, історичними і навіть політичними умовами життя.

2.       Паралелізм і композиція роману: роман розпочинається фразою: «Всі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму». У центрі уваги нещасливі сімейні стосунки. Отож, пафос полягає у дослідженні причин розпаду сімей. Автор не знаходить остаточної відповіді на питання: у чому ж секрет щастя? Образ поїзда – це образ самої епохи, що невблаганно насувається на людину і готова розчавити її будь-якої миті. Життю аристократів протиставляється світ народу, де ще збереглися справжні цінності. Все суспільство пройняте духовною гнилістю (за трактовкою В. Набокова), воно порушує важливі моральні принципи, а це призводить до драматичної розв’язки. Особливості композиції у тому, що в центрі роману дві історії: Анни і Льовіна, їхні шляхи не перетинаються.

3.       Образна система: Анна, Льовін, Вронський. Автор твердить, що трагічний кінець героїні - у розпаді духовних цінностей і морального руйнування цивілізації.  Хто винен у тому, що Анна не змогла бути щасливою з першим чоловіком, якого не кохала, і з другим, якого кохала понад усе (чи не кохала, виходячи з літературної розвідки Н. Воронцової-Юр´євої)? Не засудити грішницю, а зрозуміти витоки її трагедії. Такий заклик автора. Нагадування, що «кожен дасть за себе звіт» перед Господом, Він буде судити. Це підтверджує епіграф: «Мне отмщение, Аз воздам».

4.       Ідея: повернути в життя безсумнівний зміст добра!

      5. Релігійно-етичні погляди Толстого:

У людині два начала: добро і зло, чим більше людина віддає іншим, тим з змістовніше її життя; церква віддаляє людину від Бога.  Не відповідати на зло і насилля злом. У сім’ї слід повернутися до природних стосунків. За критику церква оголосила Толстому анафему.

6. Художня своєрідність роману: Толстой розширив межі побутового роману, охопивши всі сторони життя тогочасної Росії. Твір відзначається поліфонією, бо в ньому зображається не тільки історія Анни. Образи показані в динаміці. Велике значення в романі мають символи. Перегони, наприклад, - це уособлення аморального, що є в житті, поїзд – символ  зла.

7. Роль Толстого у світовій літературі: значна частина інтелігенції світу сприймала Толстого як учителя і пророка, який проголошував вічні істини. Моральні уроки письменника і дотепер є актуальними. А його послідовники («толстовці»)  є і зараз.

V Рефлексія

Продовжте речення:

·         Особистість Анна Кареніна для мене…

VІ підсумок уроку. Оцінювання.

-           Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-           Що вас вразило? Здивувало?

-           Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання

Підготуватись до розвитку мовлення написати твір.