Неоднозначність образу головного героя твору Бертольда Брехта «Життя Галілея». Інтелектуальний характер драми.

16.01                                    Урок №35, 11 клас 2 год

Тема. Неоднозначність образу головного героя твору Бертольда Брехта «Життя Галілея». Інтелектуальний характер драми.

Мета: Допомогти учням розкрити неоднозначний образ Галілея, основну думку та її художнє втілення у творі; розвивати  навички аналізу драматичних творів, виділення головного, образне й логічне мислення, розширювати кругозір учнів;  виховувати  почуття відповідальності, активної громадянської позиції.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Хід уроку

І Вступна частина

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

1.     Розкажіть про основні події життєвого і творчого шляху Бертольда Брехта.

ІІІ Оголошення теми та завдань уроку.

Неоднозначність образу головного героя твору Бертольда Брехта «Життя Галілея». Інтелектуальний характер драми.

Висловлювати судження про інтелектуальний характер драми «Життя Галілея», наявність у ній проблем, що спонукають людину до філософських проблем.

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

 Слово вчителя.       

     «Брехт розпочав роботу над п’єсою, коли в газетах з’явилося повідомлення про розщеплення атома урану. В умовах існування фашистської диктатури наукове досягнення німецьких дослідників стало страшною загрозою для людства. Проблема набирає характеру соціального і водночас — суто по-людськи — етичного. Брехт поєднує обидва плани, пише виразну,інтелектуальну п’єсу з властивим авторові панівним логізмом, ніби вносячи в наукові діалоги п’єси той запал, який він (Брехт) виніс із лабораторій Нільса Бора.

Але проблематика п’єси значно ширша. Насамперед, це думки про тернисті шляхи духовної еволюції, про народність як категоричний імператив, про трагедію піонерів людського пошуку, про трагедію існування відчужених від людини сил, які, вивільнюючися з-під влади людини, починають своє ошелешливе існування», — так починає свою літературознавчу статтю про п’єсу Б. Брехта «Життя Галілея» видатний український поет і дослідник творчості              В. Стус. Тонкощі й суперечності образу вченого, ідею та значення твору ми й будемо з’ясовувати на уроці.

Колективна робота над образом головного героя Галілео Галілея

·                ŠŠ У чому його суперечливість? (У поєднанні прагнення до встановлення наукових істин і відмови від них заради безпеки й власного благополуччя.)

·                ŠŠ Визначте позитивні та негативні риси героя.

Позитивні риси	Негативні риси
Самовідданість у праці; геніальність; любов до науки, до книги; служіння істині	Надання переваги задоволенню потреб у добрій їжі, комфорті; безвідповідальність, схиляння перед сильними світу цього

Коментар учителя.

 Галілей у п’єсі Брехта — суперечлива особистість: він великий учений, але зрадив науку; він не боїться залишатися в місті, охопленому епідемією чуми, щоб не переривати свої наукові досліди, але, побачивши знаряддя тортур, зрікається свого наукового відкриття.

Протиріччя між духовним і плотським у постаті Галілея відображує конфлікт двох філософських систем, двох поглядів на світ і на людину в цьому світі. Галілео сам, власноруч творить новий час, але й відчуває смертельний страх перед часом, що минає. Цей конфлікт двох епох, які так переплітаються в одній людській долі, розв’язується капітуляцією видатного новатора перед старим. Брехтівський Галілей так і не спромігся, не знайшов у собі сили виголосити знамените: «А все-таки вона крутиться!»

Відмовляючись від легендарного сюжету, пов’язаного з людською пам’яттю про Галілея, Брехт розвінчує, засуджує свого героя. «Галілей, — зауважував Брехт, — урешті-решт знищив не лише себе як особистість, а й найціннішу частину своєї наукової праці. Церква (тобто влада) захищала біблійне вчення тільки для того, щоб захистити себе, свій авторитет, своє право гнобити й експлуатувати. Люди зацікавилися вченням Галілея про небесні тіла лише тому, що страждали від гніту церкви. Галілей зрадив справжній прогрес, коли зрікся; він покинув людей напризволяще. Астрономія стала знову лише однією із спеціальностей, галуззю вчених, аполітичною, ізольованою. Церква відокремила проблеми небес від проблем землі, зміцнила своє панування й охоче визнала згодом нові рішення».

Брехт називає у своїй п’єсі сумні наслідки Галілеєвого зречення: Декарт сховав у шухляду свій трактат про природу світла; Федерцоні «знову шліфує лінзи в якийсь маленькій крамниці», Фульганціо «зрікся науки і повернувся в лоно церкви». Торжествує старий світ.

Брехт уважав, що трагедія Галілея мала переконати глядача в необхідності послідовної боротьби за ідеали гуманізму. Брехт створив філософську драму і за своїм змістом, і за своєю суттю. «Життя Галілея» є драмою не лише про події далекого минулого (за часом дії) і навіть не лише про надзвичайно складні проблеми, з якими зіткнулося людство в трагічному ХХ ст., а твором, що ставить вічні питання, які супроводжують історію людства та його цивілізації: чи зможе врешті-решт світ стати мирним, світлим і що є важливішим для людства — революційні зміни чи еволюційний розвиток?

V Рефлексія

Продовжте речення.

·     «Образ Галілея у п’єсі Б. Брехта я вважаю…»

VІ підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання

Самостійне опрацювання статті В. Стуса «Про п’єсу Б. Брехта «Життя Галілея”»