Дж. Лондон «Жага до життя». Характеристика героїв твору. Описи природи та їхня роль у тексті. Значення назви оповідання.

25.01                                    Урок №38, 6 клас.

Тема. Дж. Лондон «Жага до життя». Характеристика героїв твору. Описи природи та їхня роль у тексті. Значення назви оповідання.

Мета: Ознайомити учнів із біографією і творчістю Дж. Лондона; розвивати в учнів творче мислення, зв'язне мовлення, навички аналізу художнього тексту; виховувати  в учнів зацікавленість творчою спадщиною письмен­ника.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Хід уроку

І Вступна частина

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

1.     Схарактеризуйте екзистенціалізм як філософію та літературне явище.

2.     Знайдіть у романі «Чума» риси екзистенціалізму.

ІІІ Оголошення теми та завдань уроку.

Дж. Лондон «Жага до життя». Характеристика героїв твору. Описи природи та їхня роль у тексті. Значення назви оповідання.

1.Знати  зміст оповідання «Жага до життя»;

2.Визначати роль і функції описів природи у творі;

3.Проводити паралелі між станом природи і внутрішнім станом головного героя оповідання.

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Сьогодні ми спробуємо знайти відповідь на запитання: «Яким постає в оповіданні головний герой — сильнішим чи слабкішим за інші створіння природи? Які риси характеру допомогли героєві врятуватися?» (Запитання 8, 9 на с.161 підручника).

2. Робота над текстом.

2.1. Протягом якого періоду золотошукач бореться за життя в оповіданні?

Знайдіть слова автора, які дають відповідь на це запитання.

«Під кінець п'ятого дня до корабля лишалося миль із сім, та він уже був неспроможний проповзти за день і милі».

2.2. Як в оповіданні змальовується північна природа? Знайдіть її опис у творі. Якою на тлі цієї природи постає людина? (Запитання 10 на с. 161 підручника).

Методичний коментар. Для відповіді на запитання слід виконати завдання:

Зверніть увагу на те, як автор відокремлює кожен день описом стану сонця. Яким чином Джек Лондон через описи природи підкреслює емоційний стан героя?

Для зручності учителя подаємо коментований аналіз тексту, на основі якого він поставить запитання учням:

1) Вечір, початок оповіді: «Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на землю...»

«...сонце сідає на північному заході...»

«...тьмяне кружало сонця повільно ховалося на північному заході...» — герой залишається один, Віл покидає його. Жахається самотності.

Дотліваюче, тьмяне сонце — самотність.

Природа: «Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; і в очах нараз проблиснув страх».

Висновок. Самотність героя підкреслюється створенням образу північної пустелі, що викликає у душі героя страх.

2) День перший: «Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо соние ховалося за товщею сизих хмар».

«Небо теж було сіре. А на небі ні сонця, ні навіть проблиску сония».

Сонце ховається, ні проблиску його нема — невідомість, сумніви у своїх силах.

Природа: «Ніде ані деревця, ні кущика — саме тільки море моху, серед якого розкидано сірі скелі, сірі озерця та сірі струмки».

Висновки. Панування сірого кольору і навколо і у душі героя створюється нагнітанням сірого. Сірий — невизначеність.

3) День другий: «Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні».

«Сонце підсушило кущики моху, і він погрівся, випивши окропу».

Сонця нема — все сіре, холодно.

Природа: «Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів... повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й замочив запас моху».

Висновки. Загострення відчуття холоду, самотності, безнадії.

4) День третій: «...уранці, міркуючи розважливіше, він розв'язав шкіряну шворку, що нею засупонював лосячу торбинку. З неї полився жовтий потік зернистого золотого піску й самородків. Він розділив золото надвоє: одну половину, зав'язавши її в шмат укривала, заховав біля примітивного виступу, другу згріб назад у торбинку».

Сонце не згадується — починається боротьба за життя. Віддав золото (спочатку половину, потім ще половину, «...залишив собі тільки шматок укривала» ).

Природа: без опису.

Висновок. Герой не шукає сонце, автор не акцентує на стані природи.

5) День четвертий: «Знову туман». Надвечір: «Він прийшов до тями, лежачи горілиць на кам'яному виступі. Гріло яскраве сонце».

Сонце яскраве — герой побачив корабель.

Природа: без опису.

Висновок. З'явилась надія. Сонце — життя.

6) День п'ятий: «Зійшло яскраве сонце... Погода стояла чудова...»

Сонце яскраве — героя врятовано.

Природа: без опису.

Висновки. Джек Лондон дозволяє своєму персонажу побачити яскраве сонце, лише випробувавши його на міць у боротьбі за життя.

Висновки до кожного пункту записуються після аналізу всіх п'яти днів.

2.3. Запитання до учнів:

• Яку роль у побудові твору відіграє опис сонця і характер опису?

• Чому, на вашу думку, починаючи з третього дня, автор не вводить в оповідь описи природи?

• В який момент випробувань герой викидає золото і чому автор зосереджує на цій деталі оповідь?

• Чому, на вашу думку, загинув Біл, а герой вижив?

V Рефлексія

Продовжте речення:

•             3 героїв оповідання «Жага до життя» найбільше враження справив на мене...

VІ підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання

Виписати з оповідання описи природи.