22.02 Урок №23,
10 клас.
Тема. Шарль Бодлер.
Життєвий і творчий шлях письменника.
Ш. Бодлер - пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд
і естетичні погляди Бодлера і збірка "Квіти зла». Протиставлення
дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Традиційність і
своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос».
Мета: Ознайомити учнів з особливостями розвитку французької поезії другої половини XIX ст.; розглянути творчість Бодлера як одного із
зачинателів символізму; засвоїти поняття «символ», «символізм», «імпресіонізм»,
«натуралізм», «неоромантизм»; поглиблювати навички самостійної роботи з
науковою літературою, аналізу поетичного твору, виразного читання; розвивати
зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню кругозору школярів; виховувати
кращі людські якості.
Тип уроку:
комбінований урок.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до творів.
Хід
уроку
І Мотиваційний етап.
1.Забезпечення емоційної
готовності учнів до уроку.
ІІ Актуалізація суб’єктивного досвіду й
опорних знань.
Бесіда за питаннями:
Які провідні теми й мотиви збірки «Листя трави».
ІІІ
Оголошення теми та завдань уроку.
Шарль Бодлер.
Життєвий і творчий шлях письменника. Ш. Бодлер - пізній романтик і один із
зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка
"Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь
збірки. Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у
поезії «Альбатрос».
Розглянути творчість Бодлера як одного із зачинателів символізму;
IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального
матеріалу.
Опрацювання біографії письменника за підручником.
Розповідь
учителя.
Історія створення і
структура збірки «Квіти зла»
Книга, що містить лише
двісті сторінок невеликого формату, стала перлиною світової лірики.
Задум збірки визрів у
1846 році. Тоді цей твір мав називатися «Лімби», що означає «верхні кола
пекла». Звичайно, виникають асоціації з Данте та його твором «Божественна
комедія». Пеклом здавалося поетові сучасне життя, пекельні муки відчували як
ліричний герой твору, так і сам автор. Але таку назву вже мала книга Теодора
Верона. Письменник Іполит Бабу підказав іншу — «Les Fleurs du Mal» («Квіти
зла»). Ця назва сподобалася Бодлеру, окрім того слово «lе Маl» має ще й інше
значення — біль. Саме так називалася нова збірка поета, що з’явилася 1 червня
1855 року і містила лише 18 віршів.
Назва твору виявилася
напрочуд влучною і виразною, відбивала всі суперечності, які переживав поет.
Книга має посвяту,
вступ і складається із шести циклів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини»,
«Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть». Усі вони об’єднані за
проблемно-тематичним принципом.
Вірші у збірці мають
здебільшого двопланову структуру, але на першому плані — предмети, емпіричні
явища, конкретні деталі, а за ними ховається ідея, абстракція, що перетворює
предметно-емпіричні образи на символи. Символіка поета звернена до «реальної
свідомості», спрямована глибоко й експресивно виразити суперечливе духовне
буття особистості.
Сучасники не сприйняли
книгу Ш. Бодлера, звинуватили його в аморальності, а проти автора було висунуте
судове обвинувачення в «образі суспільної моралі». Навіть його мати не
зрозуміла книги сина і приєдналася до думки критиків. Суд над поетом відбувся
20 серпня 1857 року.
Зазначимо, що в той же
час судили й іншого письменника — Г. Флобера, автора роману «Пані Боварі». Але
у Флобера був блискучий адвокат і митця виправдали. А Ш. Бодлерові присудили
сплатити штраф у сумі 300 франків. Видавець його збірки теж мав сплатити штраф
— 100 франків. Окрім того, суд вимагав виключення зі збірки шести віршів, увесь
тираж заарештували.
Бодлер був у розпачі і
переживав тяжку депресію. Він написав зворушливого листа імператриці з
проханням зменшити штраф. Імператриця відгукнулася на сповідь поета, і штраф
зменшили до 50 франків.
Напередодні Різдва 1857
року Ш. Бодлер писав: «Я кілька місяців перебуваю в полоні жахливої апатії, що
порушила все. Самотність без підтримки й без роботи — жахлива річ...».
Пройшов певний час,
доки Бодлер почав писати.
Виразне
читання поезії «Альбатрос».
Аналіз вірша.
— Якими зображені
матроси? (У перекладі Д. Павличка це люди, які розважаються на палубі корабля і
задля розваг «піймали альбатроса». У перекладі М. Терещенка про них написано
так: «Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів. безпечно ловить птиць,
величних альбатросів». Вони жорстоко розважаються: «Той — люльку в дзьоб дає, а
той сміється з нього, / Каліку вдаючи, іде за птахом вслід». Тобто, матроси
змальовані як юрба веселих, жорстоких гуляк.)
— А яким
зображено альбатроса в небі та на палубі? (У Д. Павличка альбатрос — «король
блакиті», у нього «великі білі крила», «прекрасний в небесах». У М. Терещенка —
«величні альбатроси», «ясних висот владику». Але на палубі птах змінюється. У
Д. Павличка — «він присоромлений, хода його смішна. / Волочаться за ним великі
білі крила, / Як весла по боках розбитого човна», «Прекрасний в небесах, а тут
— як інвалід!».)
— Який прийом
використовує автор при зображенні матросів та альбатроса? (Прийом контрасту.
Але протиставлення тут набагато глибше. У вірші протиставляються два світи:
романтичний і реальний, приземлений.)
— Хто з героїв
який зі світів уособлює? (Матроси — реальний, земний, ниций, морально
недосконалий. Альбатрос — світ волі, високих ідеалів, мистецтва.)
— До кого
уподібнюється альбатрос? Чому? (Альбатрос уподібнюється поетові, котрий також
протиставляється натовпу, що його не визнає.)
— Який художній
прийом використовує автор при змалюванні образу альбатроса? (Алегорію.)
— У чому полягає
особливість композиції? (Композиція вірша побудована на опозиціях, що
допомагають показати два несумісні першоджерела: земне і небесне, вільний
простір неба і замкнений корабля, високе і нице, альбатрос і матроси, поет і
натовп.)
— Подумайте,
завдяки чому досягається композиційна єдність вірша? (Композиційна єдність
досягається за допомогою центрального образу — альбатроса.)
— Які образи
вірша є символічними? Дайте їх тлумачення. (Образ альбатроса (символ поета),
політ альбатроса (символ нестримного польоту фантазії митця), неба (символ
творчої волі митця), «висота» і «блакить» символізують піднесені прагнення
митця.)
— Які кольори
використовує автор? (Блакить, білий, темні, похмурі.)
— Визначте тему
вірша. (Тема вірша — місце поета та його призначення в суспільстві. У вірші
розкривається трагедія митця в духовно ницому суспільстві.)
— Яким, на думку
автора, має бути поет? (Поет як альбатрос — володар гроз та грому, / Глузує з блискавиць,
жадає висоти, / Та, вигнаний з небес, на падолі земному / Крилатий велетень не
має змоги йти». Поет прагне до високого, він завжди залишається вільним у світі
своєї уяви, але натовп його не розуміє.)
V Рефлексія.
Продовжте речення:
· Найбільше
враження справив (справила) на мене образ (епізод, думка, деталь)…
VІ Підсумок
уроку. Оцінювання роботи учнів.
-
Що нового ви
дізнались на сьогоднішньому уроці?
-
Що вас вразило?
Здивувало?
-
Про що б ви ще
хотіли дізнатись?
VIІ Домашнє завдання
Вивчити конспект
уроку.
дякую
ВідповістиВидалити