Шарль Бодлер. Життєвий і твор­чий шлях письменника. Ш. Бодлер - пізній романтик і один із зачинателів символізму.

22.02                                    Урок №23, 10 клас.

Тема. Шарль Бодлер.  Життєвий і твор­чий шлях письменника.  Ш. Бодлер - пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні по­гляди Бодлера і збірка "Квіти зла». Протиставлен­ня дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос».

Мета: Ознайомити учнів з особливостями розвитку французької поезії другої половини XIX ст.; розглянути творчість Бодлера як одного із зачинателів символізму; засвоїти поняття «символ», «символізм», «імпресіонізм», «натуралізм», «неоромантизм»; поглиблювати навички самостійної роботи з науковою літературою, аналізу поетичного твору, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; сприяти розширенню кругозору школярів; виховувати кращі людські якості.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до творів.

Хід уроку

І Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

   ІІ Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

Бесіда за питаннями:

Які провідні теми й мотиви збірки «Листя трави».

ІІІ Оголошення теми та завдань уроку.

Шарль Бодлер.  Життєвий і твор­чий шлях письменника.  Ш. Бодлер - пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні по­гляди Бодлера і збірка "Квіти зла». Протиставлен­ня дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос».

Розглянути творчість Бодлера як одного із зачинателів символізму;

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Опрацювання біографії письменника за підручником.

Розповідь учителя.

Історія створення і структура збірки «Квіти зла»

Книга, що містить лише двісті сторінок невеликого формату, стала перлиною світової лірики.

Задум збірки визрів у 1846 році. Тоді цей твір мав називатися «Лімби», що означає «верхні кола пекла». Звичайно, виникають асоціації з Данте та його твором «Божественна комедія». Пеклом здавалося поетові сучасне життя, пекельні муки відчували як ліричний герой твору, так і сам автор. Але таку назву вже мала книга Теодора Верона. Письменник Іполит Бабу підказав іншу — «Les Fleurs du Mal» («Квіти зла»). Ця назва сподобалася Бодлеру, окрім того слово «lе Маl» має ще й інше значення — біль. Саме так називалася нова збірка поета, що з’явилася 1 червня 1855 року і містила лише 18 віршів.

Назва твору виявилася напрочуд влучною і виразною, відбивала всі суперечності, які переживав поет.

Книга має посвяту, вступ і складається із шести циклів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть». Усі вони об’єднані за проблемно-тематичним принципом.

Вірші у збірці мають здебільшого двопланову структуру, але на першому плані — предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, а за ними ховається ідея, абстракція, що перетворює предметно-емпіричні образи на символи. Символіка поета звернена до «реальної свідомості», спрямована глибоко й експресивно виразити суперечливе духовне буття особистості.

Сучасники не сприйняли книгу Ш. Бодлера, звинуватили його в аморальності, а проти автора було висунуте судове обвинувачення в «образі суспільної моралі». Навіть його мати не зрозуміла книги сина і приєдналася до думки критиків. Суд над поетом відбувся 20 серпня 1857 року.

Зазначимо, що в той же час судили й іншого письменника — Г. Флобера, автора роману «Пані Боварі». Але у Флобера був блискучий адвокат і митця виправдали. А Ш. Бодлерові присудили сплатити штраф у сумі 300 франків. Видавець його збірки теж мав сплатити штраф — 100 франків. Окрім того, суд вимагав виключення зі збірки шести віршів, увесь тираж заарештували.

Бодлер був у розпачі і переживав тяжку депресію. Він написав зворушливого листа імператриці з проханням зменшити штраф. Імператриця відгукнулася на сповідь поета, і штраф зменшили до 50 франків.

Напередодні Різдва 1857 року Ш. Бодлер писав: «Я кілька місяців перебуваю в полоні жахливої апатії, що порушила все. Самотність без підтримки й без роботи — жахлива річ...».

Пройшов певний час, доки Бодлер почав писати.

 Виразне читання поезії «Альбатрос».

 Аналіз вірша.

—  Якими зображені матроси? (У перекладі Д. Павличка це люди, які розважаються на палубі корабля і задля розваг «піймали альбатроса». У перекладі М. Терещенка про них написано так: «Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів. безпечно ловить птиць, величних альбатросів». Вони жорстоко розважаються: «Той — люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього, / Каліку вдаючи, іде за птахом вслід». Тобто, матроси змальовані як юрба веселих, жорстоких гуляк.)

—  А яким зображено альбатроса в небі та на палубі? (У Д. Павличка альбатрос — «король блакиті», у нього «великі білі крила», «прекрасний в небесах». У М. Терещенка — «величні альбатроси», «ясних висот владику». Але на палубі птах змінюється. У Д. Павличка — «він присоромлений, хода його смішна. / Волочаться за ним великі білі крила, / Як весла по боках розбитого човна», «Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!».)

—  Який прийом використовує автор при зображенні матросів та альбатроса? (Прийом контрасту. Але протиставлення тут набагато глибше. У вірші протиставляються два світи: романтичний і реальний, приземлений.)

—  Хто з героїв який зі світів уособлює? (Матроси — реальний, земний, ниций, морально недосконалий. Альбатрос — світ волі, високих ідеалів, мистецтва.)

—  До кого уподібнюється альбатрос? Чому? (Альбатрос уподібнюється поетові, котрий також протиставляється натовпу, що його не визнає.)

—  Який художній прийом використовує автор при змалюванні образу альбатроса? (Алегорію.)

—  У чому полягає особливість композиції? (Композиція вірша побудована на опозиціях, що допомагають показати два несумісні першоджерела: земне і небесне, вільний простір неба і замкнений корабля, високе і нице, альбатрос і матроси, поет і натовп.)

—  Подумайте, завдяки чому досягається композиційна єдність вірша? (Композиційна єдність досягається за допомогою центрального образу — альбатроса.)

—  Які образи вірша є символічними? Дайте їх тлумачення. (Образ альбатроса (символ поета), політ альбатроса (символ нестримного польоту фантазії митця), неба (символ творчої волі митця), «висота» і «блакить» символізують піднесені прагнення митця.)

—  Які кольори використовує автор? (Блакить, білий, темні, похмурі.)

—  Визначте тему вірша. (Тема вірша — місце поета та його призначення в суспільстві. У вірші розкривається трагедія митця в духовно ницому суспільстві.)

—  Яким, на думку автора, має бути поет? (Поет як альбатрос — володар гроз та грому, / Глузує з блискавиць, жадає висоти, / Та, вигнаний з небес, на падолі земному / Крилатий велетень не має змоги йти». Поет прагне до високого, він завжди залишається вільним у світі своєї уяви, але натовп його не розуміє.)

V Рефлексія.

Продовжте речення:

·         Найбільше враження справив (справила) на мене образ (епізод, думка, деталь)…

 VІ Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання

Вивчити конспект уроку.