01.02 Урок №20,
10 клас
Тема. Загальна характеристика головних шляхів розвитку поезії
середини XIX ст.
Мета: Ознайомити
учнів з основним
тенденціями
розвитку літератури в середині ХІХ століття; розвивати навички складання
опорних конспектів; учити визначати головне,
систематизувати й узагальнювати набуті знання, використовувати міжпредметні
зв’язки; виховувати любов до художнього слова.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети письменників середини ХІХ
століття.
Хід
уроку
І Вступна частина
1.Забезпечення емоційної
готовності учнів до уроку.
ІІ Оголошення теми та завдань
уроку.
Загальна характеристика головних шляхів
розвитку поезії середини XIX ст.
1.Розповідати про провідні шляхи розвитку поезії середини – другої половини
ХІХ ст. .
ІІІ Сприйняття й засвоєння
учнями навчального матеріалу.
Романтичний
напрям, що народився під знаком Великої французької революції 1789 року,
найбільшого розквіту набув у першій третині ХІХ століття. Центром романтичного
напряму стала поезія.
Поети-романтики
й справді намагалися зазирнути у безодні Всесвіту, проникнути в діалектику
людської душі й відкрити там небачений і таємний світ людського духу. У своєму
прагненні обійняти неосяжне вони надзвичайно розширили обрії бачення світу в
його просторових, часових та історичних вимірах. Такою є поезія Адама
Міцкевича, Шандора Петефі, Джорджа Байрона, Генріха Гейне та ін. Із 30-х років
ХІХ століття у Франції, а згодом і в усій Європі поширюється новий
ідейно-художній напрям — реалізм.
♦
Пригадайте ознаки реалізму.
Але
реалізм набув найбільшого розвитку у прозі. Поезія попрямувала до символізму.
В
основі естетики символізму — романтична концепція «двох світів», згідно з якою
весь навколишній світ — лише тінь, «символ» світу ідей. Ознаки, елементи
символізму знаходимо вже у Шарля Бодлера, ранніх збірках Поля Верлена, у
поезіях Артюра Рембо. Проте в той час про символістів знали лише у вузькому
колі цінителів поезії.
На
середину ХІХ століття припадає створення теорії «чистого мистецтва», яка
проголошувала самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від
політики, суспільних вимог, виховних завдань. Представниками «чистого
мистецтва» можна вважати
поетичну
групу «Парнас» у Франції, школу «чистого мистецтва» в Росії (творчість Федора
Тютчева, Афанасія Фета та ін.).
2.
Робота з літературознавчими поняттями
Літературне
угруповання (школа) — об’єднання письменників на основі спільних
ідейно-естетичних поглядів та творчих принципів, які реалізуються в художній
практиці.
Декаданс,
декадентство (у перекладі з латини — «спад»). Відзначається настроями
безнадійності, неприйняття життя. Спирається на філософські ідеї Ф. Шатобріана
й А. Шопенгауера. В основі — твердження, що цивілізація вичерпала себе і
вступила в епоху
спаду
та згасання.
Основні
ознаки декадансу:
•
неприйняття дійсності;
•
відмова від громадянського в мистецтві;
•
культ краси як вищої цінності;
•
містицизм, віра в надприродні сили;
•
індивідуалізм;
•
відмова від моралі буржуазного суспільства;
•
надання переваги формі над змістом або повне його заперечення.
Естетичні
принципи декадентства:
•
поетизація слабкості, згасання, руйнації;
•
індивідуалізм і естетство як бунт проти нелюдських принципів буржуазного
суспільства;
•
«мистецтво для мистецтва»;
•
зовнішня правдоподібність.
Поняття
«декаданс» не слід пов’язувати з яким-небудь конкретним літературним напрямом.
Риси декадансу найчіткіше виявилися у:
•
французькому символізмі (П. Верлен);
•
творчості натуралістів.
VI.
Закріплення набутих знань, умінь та навичок
1.
Складання опорного конспекту за міні-лекцією вчителя
ІV
Рефлексія.
Прийом «Продовжте речення»
Виявляється, що світ поезії — …
V підсумок
уроку. Оцінювання.
-
Що нового ви дізнались
на сьогоднішньому уроці?
-
Що вас вразило?
Здивувало?
-
Про що б ви ще
хотіли дізнатись?
VI Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника с.
Немає коментарів:
Дописати коментар