Проблема метафоричного світобачення в оповіданні «Перевтілення». Символічність образного світу твору. Вплив Франца Кафки на розвиток всесвітньої літератури.

26.09.                                   11 клас (1 год) урок №4

Тема. Проблема метафоричного світобачення в оповіданні «Перевтілення». Символічність образного світу твору. Вплив Франца Кафки на розвиток всесвітньої літератури.

Мета: Ознайомити  учнів з ідейно – художні особливості оповідання Ф. Кафки та його стилю; розвивати  навички роботи з текстом; виховувати  найкращі моральні якості.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: підручник, портрет письменника, видання твору.

Хід уроку

І Вступна частина

1.     Створення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

1.     Складіть хронологічну таблицю життя та творчості Кафки?

2.     Як взаємопов’язані його життєвий і творчий шлях? Де письменник міг брати матеріал для своїх творів?

3.     Як ви думаєте, чому однією з провідних у творчості письменника стала тема самотності людини у ворожому їй світі?

ІІІ Оголошення теми уроку та завдань.

Проблема метафоричного світобачення в оповіданні «Перевтілення». Символічність образного світу твору. Вплив Франца Кафки на розвиток всесвітньої літератури.

1.     Висловити судження про особливості стосунків Грегора з його родиною.

2.     Дати визначення понять «гротеск», «міфотворчість», «експресіонізм».

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Твори письменника просякнуті безнадійністю людського існування, самотністю  особистості у цьому світі. В його творах знайшли відображення особистий стан душі митця, а також тогочасні соціальні  проблеми. Кафка, не зважаючи на свій песимізм, завжди співчував самотній і відчуженій людині, проявляв себе як гуманіст. Трагічність його світосприйняття стала віддзеркаленням ХХ ст. Кафку вважають родоначальником літератури абсурду і чи не першим екзистенціалістом у світовій літературі, тому що, за думкою А.Камю, його творчість стала найбільш переконливим втіленням абсурдності життя. Світовідчуття Кафки досить своєрідне. Він бачить навколишній світ, власне життя як втілення безглуздості, абсурдності, де щохвилини якість незрозумілі містичні сили (доля, влада, втілення сили) мають можливість увірватися в життя кожної особистості, щоб зганьбити її, насолоджуватися її стражданнями, безцільно прагнучи її знищити. Саме така концепція світу та місця людини у ньому і допоможе зрозуміти твори Кафки, заглибитися в особливості його поетичного світу. Своєрідність авторського світобачення, проблематику твору ми розглянемо на прикладі оповідання «Перевтілення».

Давайте запишемо визначення понять:

Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного.

Міфотворчість- сукупність пов'язаних міфів певних людських спільнот.

Експресіонізм — відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку XX ст.

Робота з текстом твору за питаннями:

-         Що найбільше вразило у творі?

-         Що означає слово «перевтілення»? (Перетворення, метаморфози);

-         Де ще в літературі ми зустрічалися з мотивом перетворення? («Русалонька» Андерсена, Овідій «Метаморфози» - 250 сюжетів перевтілень богів, героїв, царів, людей, комах; народні казки «Царівна – жаба», «Василина Прекрасна» та ін.)

-         На скільки логічних частин можна поділити твір? (3)

-         Які події є зав’язкою, кульмінацією, розв’язкою? (перетворення Грегора; вигнання Грегора батьком (яблуками), смерть Грегора)?

-         Які почуття і думки хвилюють Грегора, коли він відчув, що став комахою? (Страх, що він не вийде на роботу, що залишить сім’ю  без грошей, що викличе гнів начальства).

-         У чому Грегор вбачає свій обов’язок перед батьками? (Повернути фірмі батьківський борг, забезпечити безбідне існування сім’ї).

-         На які жертви іде Грегор заради сім’ї? (Він змушений терпіти приниження на роботі, яку ненавидить, у нього немає коханої, друзів, в його житті ми не бачили ніяких подій, його життя – суцільна праця).

-         Яка версія матері щодо восьми вільних днів Грегора? Чому, на її думку, він нікуди не виходив? («Він тільки й думає, що про фірму»).

-         А ви як поясните поведінку Грегора? (Можливо, він не мав до кого піти, був втомленим, не було грошей на розваги, адже все віддавав батькам. А, можливо, він уже відчував себе самотнім і відчуженим від людей).

-         Чи могла б сім’я якимсь чином змінити на краще життя Грегора? (Так, батьки й сестра могли б піти працювати, могли б обійтися без служниці, змінили б квартиру на більш скромну, могли б обмежувати свої витрати, щоб полегшити працю Грегора.  «І родина, і Грегор звикли до того: родина вдячно брала гроші, Грегор радо віддав їх, але якогось особливого тепла більше  не відчувалося»).

-         Робота з опорно-логічною схемою до твору.

-         Скільки разів Грегорз’являється в загальній кімнаті?  (3 рози: спочатку з’являється на вимогу тих, хто знаходиться в кімнаті, потім, щоб допомогти матері, яка знепритомніла, і, нарешті, зачарований грою Грети на скрипці. Тобто у нього було 3 спроби зблизитися з рідними. Але родина тричі відштовхнула його. У ставленні  до Грегора родина проходить теж три етапи: розгубленість; Грегор для них уже чужий, вони його просто терплять; родина вороже ставиться до Грегора).

-         Який вирок винесла родина Грегорові? («Я не хочу називати цю потвору своїм братом, а кажу лише одне: треба якось здихатися її… Якби це був Грегор, то він давно вже зрозумів, що людям неможливо жити разом з такою потворою, і сам пішов би собі геть», - сказала сестра. «Вона каже щиру правду» , - підтвердив батько. Мати ніяк не прокоментувати їхні слова». Після такої родинної наради Грегор переконався, що мусить зникнути).

Отже, для Грегора найголовнішим було відчувати любов, підтримку, тепло його родини, але цього вже не було. І він почувається у жорсткому бездуховному світі «маленького людиною», самотньою, приниженою.

Проблемні питання

-         А що могло б змінити життя Грегор, урізноманітнити його, якби він не став комахою? (Ми бачимо, що Грегор захоплювався різьбленням лобзиком. У його життя могло ввірватися кохання: «…касирка з крамниці головних уборів, до якої він залицявся, але надто несміливо, і яку хотів сватати». У нього є почуття прекрасного (малюнок із зображенням дами).

-         Чому в художньому просторі твору герой перетворюється на комаху? (крайня самотність і внутрішня порожнеча, відірваність від духовного спілкування у зовнішньому світі – це та «внутрішня» трагедія ГрегораЗамзи, яка в художньому просторі твору виходить «назовні»).

-         А які перетворення відбулися з кімнатою Грегора? (Грегор знаходиться в одній кімнаті. Спочатку – це мебльована затишна кімната, потім – пуста, меблі і речі винесені з благородною метою, щоб Грегорові було більше місця повзати. А далі бачимо, що кімната перетворилася на звалище непотрібних предметів, ніхто більше не турбується, як почуває себе в такій кімнаті Грегор. Кімната – це замкнутий простір, який відгороджує його від всього світу).

-         Яка головна проблема твору? (Відчуженість, самотність людини у жорсткому абсурдному світі).

-         Слово вчителя.

-         Життя Грегора одноманітне і сіре. Він самотній вдома і на роботі. Взаємовідносини в сім’їГрегора – це відчуження. Після перетворення Замза надіється на увагу сім’ї. Він намагається не створювати сім’ї зайвих проблем. Комаха виявляється людянішою, ніж члени сім’ї.

-         Чи є в тексті оповідання діалоги з Грегором? (Ні, нікому в родині не спало на думку поговорити з Грегором, утішити його).

Слово вчителя

-         У казках, зазвичай, добро перемагає зло, і злі чаклуни (або ще хто-небудь) гинуть, а герої повертаються до своєї подоби.

-         Чи могло з Грегором статися подібне диво? Якщо так, то за допомогою чого? (сила любові, кохання, увага, які можуть творити дива, можуть повернути людину до життя, відродити її душу).

Зображення трагічної самотності людини у ворожому її світі є засадою експресіонізму. І у яскравості, художній силі вираження цієї думки, в експресії її втілення Кафка не має собі рівних у світовій літературі. А у мистецтві з світобаченням Кафки перегукуються експресіоністичні полотна норвезького художника Едварда Мунка.

     Опишіть свої враження від споглядання картини «Крик»?

Спробуйте витлумачити сенс зображеного, як ви це розумієте (світ, людина, її страх…)

Яким зображено навколишній світ і людину в ньому?

Що спільного між картиною Е.Мунка «Крик» та оповіданням Ф.Кафки «Перевтілення»?

      Самотня постать на першому плані здається загубленою у величезному жахливому світі. Обличчя людини – ніби застигла маска, яка нестямно кричить  від страху. Цій трагічній гримасі обличчя протиставлені дві спокійні постаті чоловіків, які, не обертаючись, розчиняються в променях кривого сонця. Крику ніхто не чує. Двом чоловікам байдуже. Ця картина та інші картини Мунка просякнуті настроєм відчаю та песимізму.

Доброта, любов, співчуття,милосердя – це цінності людського життя. Але, мабуть, у кожного з вас була ситуація, коли ви були безпорадними та самотніми, не могли нікому відкрити свою душу, поділитися болем. Ви хотіли кричати на весь світ про свою проблему. А натомість замикалися в собі, відчували себе самотніми у цілому світі. Г.Замза теж переживає свою самотність у жорсткому світі, в якому немає місця співчуттю та милосердю. «Тільки люди, яких уразила однакова недуга, розуміють одне одного», - такий запис Ф.Кафка зробив, коли йому було 20 років. Під поняттям «недуга» він розумів самотність, невпевненість в собі, страх перед життям. Але не дивлячись на трагічне світобачення Кафка залишається гуманістом. Він звертається до нас, наших душ і сердець, благає, щоб ми почули, допомогли. Закликає не залишатись осторонь чужої біди, бо завтра це може трапитися з кожним. Завжди є шанс змінити або змінитися на краще, варто лише простягнути руку допомоги тому, кому погано. На жаль, в наш час залишається багато самотніх людей, що потребують уваги, тепла, доброго слова. А за буденністю ми їх часто не помічаємо.

Тільки проголошуючи людину найвищою цінністю, мені здається, і можна привести світ до чистоти, правди, сталості.

Про що і мріяв Ф.Кафка (епіграф).

V Рефлексія.

Найбільше мене вразило…

Я вважаю ситуацію з «перевтіленням»

VІ Підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріали підручника с.34-39.

2. Вивчити конспект уроку.