І.А. Крилов «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня». Моральні проблеми в байках І.Крилова яскравість алегоричних образів.

17.10                              Урок №13

Тема. І.А. Крилов «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня». Моральні проблеми в байках І.Крилова яскравість алегоричних образів.

Мета:Ознайомити  учнів із життям і творчістю І.А. Крилова, його байками, мораллю та художніми особливостями цих творів; розвивати критичне, логічне мислення. Навички виразного читання, аналізу байок, висловлення своїх думок та вражень, проведення паралелей із сучасним життям; виховувати кращі людські якості, критичне ставлення до недоліків власного характеру, прагнення до самовдосконалення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ілюстрації до міфів, підручник О.М. Ніколенко.

Хід уроку

І Вступна частина

Створення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Закінчи речення:

–       Невелике, частіше віршоване алегоричне оповідання повчального змісту  – це…

-      Перший у світі байкар… .

-      Перші поетичні байки належать перу… .

-      Дві частини, з яких складається байка – це… .

-      Головний принцип творення байки – це ….. .

-      Повчальна частина байки називається…  .

-      Прозою байки писав … .

-      Творчий доробок Езопа – … байок.

-      Найвідоміший російський байкар – … .

-      Найвідоміший український байкар – … .

-      Художнє мовлення, насичене недомовками, називається   «……».

ІІІ Оголошення теми уроку та завдань.

І.А. Крилов «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня». Моральні проблеми в байках І.Крилова яскравість алегоричних образів.

1.     Ознайомитись із життям і творчістю І.А. Крилова, мораллю та художніми особливостями його байок.

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Найвідомішим російським байкарем є Іван Андрійович Крилов. Його твори, пронизані справжньою добротою, стали, за влучним висловом Миколи Гоголя, «книгою мудрості самого народу». Відомі від часів Езопа сюжети під пером «дідуся Крилова» набули нового блиску. На відміну від своїх попередників, Крилов створював не просто байки, а маленькі комедійні сценки.

Особливо довершеними його байки стали завдяки широкому використан­ню приказок і прислів'їв. Водночас, багато висловів самого Крилева стали крилатими. «У сильного безсилий винен був завжди»; «тож, як сідати — сварки марні, бо з вас музики незугарні»; «а віз і досі там» — ці та багато інших висловів-перлин долучив Іван Крилов до скарбниці духовних багатств російсько­го народу й людства.

Іван Андрійович Крилов народився 2 (13) лютого 1769 року у Москві в родині бідного армійського лікаря. Батько служив в драгунському полку, вислужившись з солдатів, був головою магістрату в Твері, помер, залишивши вдову з двома малолітніми дітьми. Дитячі роки Івана Крилова пройшли в Твері. Грамоті вивчився вдома, французькою мовою займався у сім'ї знайомих. У 1777 Крилов був записаний в цивільну службу підканцеляристом калязінського нижнього земського суду, потім тверського магістрату.

В кінці 1782 Крилов поїхав до Санкт-Петербургу з матір'ю, якій вдалося влаштувати його на службу в Петербурзьку Казенну палату (служив чиновником протягом 1783-87 рр.). Відсутність освіти Іван Андрійович  заповнював самостійним вивченням літератури, математики, французької та італійської мов. У 14 років (1784 рік) написав оперу «Кофейница», відніс її до книгаря Брейткопфа, який дав за неї авторові на 60 рублів книг (Расина, Мольера і Буало), але оперу не надрукував. «Кофейница» була опублікована тільки в 1868. У казенній палаті Крилов отримував лише 80-90 рублів на рік, чим не був задоволений, тому перейшов у Кабінет Її Величності. З 1787 по травень 1788 служив в Гірській експедиції у Санкт-Петербурзі. У 1788 Крилов залишився без матері і на його руках залишився молодший брат, Лев, про якого він все життя піклувався, як про сина (той в листах називав його зазвичай «рос. тятенькой» — татусем).

1789 в друкарні І. Г. Рахманінова Крилов надрукував щомісячний сатиричний журнал «Пошта Духів». Зображення недоліків російського суспільства вклалося тут у фантастичну форму листування гномів з чарівником Малікульмульком. «Пошта Духів» виходила з січня по серпень, оскільки мала тільки 80 передплатників; у 1802 вона вийшла другим виданням. Вийшовши в 1791 у відставку, Крилов став власником друкарні і з січня 1792 почав друкувати в ній журнал «Глядач», що мав сатиричний ухил. «Глядач» мав 170 передплатників і в 1793 перетворився на «Санкт-Петербурзький Меркурій», який проіснував усього рік й не мав особливого успіху. З 1792 за Криловим було встановлено поліцейське спостереження. Поява повісті «Каїб» і кількох сатиричних творів викликала незадоволення Катерини II і в кінці 1793 Крилов був вимушений виїхати з Санкт-Петербургу до провінції і припинити літературну діяльність.

З 1794 до осені 1795 жив у Москві, був прийнятий в багатьох відомих родинах, але його ім'я потрапило в поліцейський реєстр затятих карткових гравців, через що, за деякими свідченнями, Крилов був вимушений покинути Москву. У 1797 він зустрівся в Москві з князем С. Ф. Голіциним і виїхав до нього в село, в Україну, як вчитель дітей і секретар. До того часу Крилов вже мав різнобічну освіту, добре грав на скрипці, знав італійську і виявився чудовим викладачем мови і словесності. У 1801 князя Голіцина було призначено ризьким генерал-губернатором, і Крилов найнявся до нього секретарем. У 1803 знов вийшов у відставку. Наступні два роки Крилов вів велику гру в карти, вигравши дуже велику суму, роз'їжджав ярмарками. У 1805 Крилов був в Москві й показав І. І. Дмітрієву свій переклад двох байок Лафонтена: «Дуб і Тростина» і «Розбірлива наречена». Крилов завжди любив Лафонтена (якого називав Фонтеном) і, за переказами, вже в ранній юності випробовував свої сили у перекладі байок. 1806 він надрукував тільки 3 байки. У 1808-1810 Крилов служив в Монетному департаменті під керівництвом Оленіна.

У 1809 році вийшла перша книга байок. В 1812 році Крилов отримав посаду бібліотекаря, а в 1816 році став бібліотекарем у Публічній бібліотеці, де пропрацював майже до кінця свого життя — до 1841 року.

Помер Іван Андрійович Крилов в Петербурзі 21 листопада 1844 року. Похований в Олександро-Невській лаврі.

Виразне читання байки І. Крилова «Вовк і Ягня»

 Бесіда

1. Де і коли відбувається дія твору? (На березі струмка, спекотного дня.)

2. Якими постають перед вами герої байки? (Вовк грубим і на­хабним, Ягня — слабким і наляканим.)

3. У   кого   з   авторів   ви   вже   зустрічали   подібний   сюжет? (В Езопа.)

4. Що вас вразило у цій байці?

 Завдання учням

Проаналізуйте, як висловлюються Вовк і Ягня. На що вказу­ють особливості їхнього мовлення? (Про нахабство Вовка свідчать слова, з якими він звертається до Ягняти («нахаба», «негідник»), його гнівний крик, який передається окличними реченнями, по грози. Про беззахисність Ягняти говорять його обережні відповіді, в яких відчувається страх перед Вовком.) 

 Бесіда

1. У чому Вовк звинувачує Ягня? Зачитайте.

2. Як ви думаєте, чому Ягня виправдовувалося перед Вовком? (Воно намагалося довести свою правоту, не розуміючи, що сила на боці Вовка і він все одно вчинить як захоче.)

3. Як змінюється тон Ягняти упродовж діалогу? (Ягня посту­пово втрачає впевненість у собі і розуміє жахливість свого становища.)

4. Який фінал байки? (Трагічний. Вовк з'їв Ягня.)

5. Сформулюйте проблематику байки.

6. Визначте ідею твору.

 Рольова гра

Уявіть, що ви адвокат. Спробуйте захистити Ягня і знайдіть у тексті байки докази для його виправдання.

 Дослідницька робота

1. З'ясуйте, у чому полягає особливість побудови байки І. Кри­лова «Вовк і Ягня». (У тому, що мораль байки знаходиться на початку твору.)

2. Зачитайте мораль байки. Як ви її розумієте?

3. Розкрийте алегорію в байці.

4. Знайдіть спільне і відмінне між байками «Вовк і Ягня» Езопа та І. Крилова.

 Виразне читання байки І. Крилова «Бабка й Муравель»

 Бесіда

1. Назвіть головних героїв байки. (Бабка й Муравель.)

2. Чим займалася влітку Бабка? (Вона все літо танцювала, роз­важалася, співала.)

3. Що робив протягом літа Муравель? (Він усе літо працював.)

4. Що  відповів  Муравель  на прохання  Бабки допомогти  їй взимку? Зачитайте.

5. Як ви думаєте, чи правильно вчинив. Муравель?

 Дослідницька робота

Порівняйте  байку Езопа   «Мурашки  і  Цикада»   та байку. І. Крилова «Бабка й Муравель». Знайдіть спільні і відмінні риси.

0 Складання таблиці

СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ У БАЙКАХ ЕЗОПА «МУРАШКИ Й ЦИКАДА» ТА

 І. КРИЛОВА «БАБКА Й МУРАВЕЛЬ»

Езоп і                            І. Крилов

Спільне

1. Час дії.

2. Конфлікт.

3. Зміст діалогу між_героями,

4. Фінал.

5. Загальнолюдська проблематика.

Відмінне

1. Мова прозова.

2. Героїв багато (мурашки й Цикада).

3. Лаконічний діалог.

4. Описи природи відсутні.

і 1. Мова віршована.

і 2. Героїв двоє (Бабка і Муравель).

і 3. Тривалий діалог.

і 4. Наявні описи природи (описи літнього дня).

5. Відсутність художніх засобів, переважання   і 5. Широке використання різних частин мови,

дієслів, прості синтаксичні конструкції. 6. .Мораль чітко виражена.

і    наявність епітетів, різноманітність синтак-

і    сичних конструкцій.

16. Мораль не сформульована.

V Рефлексія.

-      Найбільше мене вразила мораль байки Крилова…, тому що…

VІ Підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання.

Підготуватись до контрольної роботи з тем «Міфи народів світу», «Байка».