Архів блогу

субота, 5 листопада 2016 р.

Джеймс Джойс - видатний ірландський письменник-мо­дерніст. Характерні риси його творчості та їх утілення в психологічному есе «Джакомо Джойс».

Joice_a_Dublino.JPG
870_600_fixedwidth.png


03.10                                    Урок №5, 11 клас 1 год
Тема. Джеймс Джойс - видатний ірландський письменник-мо­дерніст. Характерні риси його творчості та їх утілення в психологічному есе «Джакомо Джойс».
Мета: Ознайомити познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Джеймса Джойса, з’ясувати особливості психологічного есе « Джакомо Джойс» ; розвивати творчі здібності учнів, навички аналізу художнього твору, формувати самостійне логічне та творче мислення;  виховувати   почуття гуманізму, доброти.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання: підручник Ю.І. Ковбасенко, портрет  Джеймса Джойса, видання твору, ілюстрації до твору.
Хід уроку
І Вступна частина
1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
ІІ Перевірка домашнього завдання
Бесіда за питаннями:
1.     Грегор Замза- головний герой твору. Що з ним трапилося?
2.     Що вражає в його перевтіленні?
3.     Як ми дізнаємося про події у творі?
4.     Яким був Грегор до перетворення?
5.     Який це тип людини, на вашу думку?
6.     Як ставився Грегор до своєї родини? Що він для неї зробив?
7.     А як поставилися до Грегора ті, хто був його сімєю? Як змінювалися їх стосунки з часом?
8.     Що спонукає Грегора піти з життя?
9.     Що, на вашу думку найстрашніше у творі?
10.                     Чи мав герой шанси на спасіння?
11.                     У чому суть іронії письменника? Чи зменшує вона трагічну силу страждань Грегора?
12.                     Яка головна метафора твору?
ІІІ Оголошення теми та завдань уроку.
Джеймс Джойс - видатний ірландський письменник-мо­дерніст. Характерні риси його творчості та їх утілення в психологічному есе «Джакомо Джойс».
1.     Розповісти про головні віхи життєвого й творчого шляху письменника та місце в ньому психологічного есе;
IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
     На попередньому уроці ми познайомилися з дуже  цікавим твором «Перевтілення» Ф. Кафки. Це яскравий приклад модерністської літератури. Але модернізм як напрям — багатогранний, він надає можливість письменникам експериментувати в царині слова. От цим і скористався відомий ірландський письменник Джеймс Джойс.
Розповідь  про життєвий і творчий шлях Джеймса Джойса ( всі на місцях складають конспект уроку або хронологічну таблицю).
   2 лютого 1882 року в Дубліні в сім'ї службовця податкового управління народився Джеймс Джойс. Це були нестабільні для Ірландії часи; його мати була католичкою, а батько — прихильником партії, що чинила опір церкві (партія Гомрула).
Навчався, незважаючи на матеріальні нестатки, спочатку в єзуїтських школах, а потім — у Дублінському університеті. Вивчав теологію, праці Фоми Аквінського, захоплювався творами Л. Толстого, Г. Гауптмана, Г. Ібсена, цікавився мистецтвом, мріяв про кар'єру співака.
  Перші літературні спроби визначили позицію Джойса-митця: свобода митця — необхідна умова для розквіту таланту.
Через складну ситуацію в країні, письменник залишив Ірландію. Здобуття медичної освіти у Парижі перервала смерть матері. Юнак повернувся до Дубліна звідки 1905 р. разом із Норою Барнакл (майбутньою дружиною) поїхав до Трієста викладати англійську мову.
1907р. книга «Камерна музика», 1927 р. — друга поетична збірка «Яблука — по пенні кожне». Книга оповідань «Дублінці», психологічне есе «Джакомо Джойс», романи «Портрет митця замолоду», «Улісс», «Поминки за Фіннеганом» здобули авторові всесвітню славу.
Працювати над останнім романом через хворобу очей письменнику було надзвичайно важко. Допомагали друзі. 1930 р. Джойс переніс операцію на очах, за рік офіційно одружився з Норою. 1941 р. помер.
Словникова робота.
 « Філософія життя» - філософський напрямок, який склався в другій половині 19 ст. у Німеччині та Франції, визначними представниками якого вважаються Фрідріх Ніцше (1844-1900), Вільгельм Дільтей (1833-1911), Георг Зіммель (1858-1918),Анрі Бергсон (1859-1941) та інші.
         Есе - невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми; це жанр, який лежить на перетині художньої та публіцистичної (часом науково-популяризаторської) творчості. Хоча художні тексти в стилі есе відомі з часів античності, появу цього жанру пов'язують з ім'ям Мішеля Монтеня, який з 1572 року й до кінця життя працював над своїм найбільшим літературним твором, що мав назву "Essai".
Аналіз есе « Джакомо Джойс».
    Есе «Джакомо Джойс» — своєрідний жанр психологічного есе (головна увага приділяється внутрішньому світу особистості, її думкам, стану душі). Власна біографія лише привід для роздумів про життя людини, її поривання і падіння, надії і розчарування, про мистецтво, пошуки себе у світі й усвідомлення сенсу існування. Тому твір набуває філософського значення.
В основі твору — історія кохання, що переростає в історію душі, яка прагне пізнати життя і дух епохи. У творі відчутні автобіографічні факти: перебування в Італії, Франції, Ірландії, робота вчителем англійської мови, одруження тощо.Однак всі ці факти переосмислені, узагальнені, завдяки чому твір набуває широкого звучання.
Композиція твору — фрагментарна, це потік свідомості головного героя. Герой твору — Джакомо, в якому автор втілив концепцію про неперевершеність, багатогранність людської натури, здатної творити свій неповторний світ, не обмежений реальністю. Історія кохання, життя людини, внутрішній світ сприймаються автором у біблійних асоціаціях.
Учитель. Зараз ми будемо читати есе Дж. Джойса « Джакомо Джойс». Я будуставити вам запитання, а ви будете знаходити відповідь на них у тексті та згадуючи біографію письменника.
Завдання. Твір починається словами: « Хто?» Чому? Про кого йдеться мова?
Хто? Бліде обличчя в рамці важкого запашного хутра, її руки сором’язливі та нервові. Вона носить пенсне. Так: коротка мова. Короткий смішок. Короткий покліп повік. 


Образ коханої дівчини. Автор виразно змальовує погляди, жести, які створюють картину взаємин.
Завдання. Знайдіть у тексті цитати, які характеризують ліричну героїню як «молоду шляхетну особу»; кокетливу жінку; напівдорослу-напівдитину; закохану.
Ажурне плетиво почерку, видовжене й гарне, позначене тихим презирством і смиренням: молода шляхетна особа.
Образ коханої дівчини подається автором через змалювання окремих деталей
Завдання. Яка пора року описана і чому саме?
Високі підбори глухо поцокують лункими кам'яними сходинками. Зимне повітря в замку, кольчуги на стінах, масивні залізні шоломи над закрутами гвинтових баштових сходів. Легко поцокують підбори, звук високий і глухий. Там хтось унизу - він хотів би поговорити з вами, панно.
Зима. Холодна пора року. Холод в замку. Холод у відносинах.
Завдання. Знайдіть у творі використані автором прийоми іронії.
«Чорняве курчатко налякане: зненацька уриває; короткі знічені скрики: воно плаче за своєю мамцею, досвідченою квочкою.
Завдання. Приведіть приклади того, що у творі відсутні діалоги. З якою метою автор це робить?
Вона підносить руки, силкуючись защібнути на потилиці чорну серпанкову сукню. Але хоч як натужується, це їй не вдається. Вона мовчки задкує до мене. Я підношу руки, щоб допомогти: її руки опускаються. Я тримаю тонкі, як павутинка, крайчики сукні і, защібаючи сукню ззаду, бачу крізь прорізи чорного серпанку гнучке тіло під оранжевою сорочкою. Стьожки сповзають з плечей і сорочка поволі спадає: гнучка гладка голизна мерехтить сріблястою лускою. Сорочка помалу зсувається гладким вилощеним сріблом виточених сідниць і над борозенкою, де тьмяно-срібляста тінь. . . . Пучки холодні, тихі й рухливі. . . . Дотик. Дотик.
Герої майже зовсім не розмовляють між собою, за них це роблять очі, руки, серця.Любов, як хвиля, поглинає обох закоханих. Картина людських взаємин передається через посмішку, торкання, поцілунок



Завдання. Які асоціації викликає у свідомості ліричного героя образ дівчини?
Присмерк. Перехід через рiazza. Сірий вечір спадає на розлогі шавлієво-зелені пасовища, безгучно покриваючи все сутінню і росою. Вона ступає за матір'ю незграбно і граційно, кобилиця веде своє кобилятко. У сірому присмерку звільна виокреслюються тендітні й округлі стегна, ніжна, гнучка й худа шия, прегарна голівка. Вечір, супокій, проблиск дива9. . . .
Вона постає у його свідомості то витонченою красунею, то кокоткою з фальшивою посмішкою, то зворушливо безпорадною «пташиною», яка поволі одужує після хвороби... Визначально, однак, що, показуючи різні іпостасі героїні, оповідач жодного разу не робить спроби зазирнути у її внутрішній світ. Духовна сутність дівчини залишається для нього невловимою (зауважимо, що мотиви незбагненності духовного світу іншої особистості та нездоланності внутрішніх бар'єрів у взаєминах близьких людей були характерні для модерністської літератури).
V Рефлексія
Продовіть речення:  « Незвичайне враження справило на мене...»
VІ підсумок уроку. Оцінювання.
-Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
-Що вас вразило? Здивувало?
-Про що б ви ще хотіли дізнатись?
VIІ Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника с. 41-46.
2.Вивчити конспект уроку.


Немає коментарів:

Дописати коментар