Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім». Образ Нори.

.                                   11 клас (2 год) урок №4

Тема. Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім». Образ Нори.

Мета: Ознайомити  учнів з особливостями композиції п’єси, складність і новаторство образу головної героїні; розвивати  аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури й життя, обґрунтовувати свої твердження; виховувати  найкращі людські якості, прагнення до самовдосконалення.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: підручник, портрет письменника, видання твору.

Хід уроку

І Вступна частина

1.     Створення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

1.   Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)

2.   Який подарунок просила Нора в чоловіка на Різдво? (Гроші)

3.   Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (По­друга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурбот­на.)

4.   Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні Різдва? (Чоловік по­сів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)

5.   Що просить Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чо­ловіком, щоб той його не звільняв.)

6.   Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, пода­ла вексель батька з підробленим підписом.)

7.   Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не триво­жити дуже хворого батька.)

8.   Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)

9.   Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)

10.               Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)

11.               Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)

12.    На яке «диво» очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.

ІІІ Оголошення теми уроку та завдань.

   Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім». Образ Нори.

1.     Ілюструвати прикладами з тексту втілення рис «нової драми».

2.     Висловлювати особисте ставлення до проблем, що піднімаються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

    Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради за­ключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виник­ли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про “Ляльковий дім”». Диску­сія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні сало­ни й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться? Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.

—                    Драма «Ляльковий дім» мала ще й іншу назву — «Нора». Отже, у центрі уваги драматурга — Нора, дружина адвоката Хель­мера. Оскільки це «п’єса про людську душу», то можна говорити про її прояви — зовнішні та приховані, внутрішні. Розглянемо таблицю.

Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори

Зовнішні, відкриті	Прояви	Внутрішні, таємні
Молода, енергійна, весе­ла, безтурботна	У зовніш­ньому ви­гляді	Серйозна, відповідальна, еко­номна, змучена серйозними про­блемами (зокрема боргу)
Думає про задоволення, про те, як розважити свого чоловіка, довести йому своє кохання	У поведінці	Думає про те, як зберегти таємницю, багато працює, щоб покрити витрату грошей на по­гашення боргу
Дбає про своє «родинне гніздечко», грається з дітьми	У вчинках	Підробляє вексель, щоб урятува­ти чоловіка; розповідає подрузі, бо не відчуває підтримки чолові­ка, дуже самотня; рішуче пори­ває з чоловіком, зрозумівши, що вона для нього лише «лялька»
Любить, догоджає, інко­ли через силу	У ставленні до чоловіка	Очікує на «диво»
Любить над усе, дбає про їхнє виховання, розви­ток	Ц ставленні до дітей	Боїться, що її «злочин» вплине на них, уважає себе негідною їх виховувати
Дружелюбна, добра, співчутлива	У ставленні до інших	Доброзичлива, готова допомогти

♦     Чи згодні ви з тим, що Нора — «жахлива матір», адже покину­ла трьох дітей заради утвердження свого «Я»?

—               Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний харак­тер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально- аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характе­ру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.

V Рефлексія

Виконання завдань підручника (№1,2 с.16)

VI підсумок уроку. Оцінювання.

Закінчіть речення:

·        Мене вразило…

·        Я не думав (думала), що драматичний твір може…

·        Проблема сім’ї – це  …

VII Домашнє завдання

1.     Характеризувати образи драми. Аналізувати композицію твору.