Європейська модерністська проза першої половини XX ст. Життєвий і творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення».

03.10                                    Урок №9, 11 клас 2 год

Тема. Європейська модерністська проза першої половини XX ст. Життєвий і творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення».

Мета: Ознайомити з основними тенденціями розвитку європейської модерніст -ської прози першої половини ХХ ст.; життєвим і творчим шляхом Ф.Кафки; сюжетом, тематикою та проблематикою оповідання «Перевтілення»; розвивати творчі здібності учнів, навички аналізу художнього твору, формувати самостійне логічне та творче мислення;  виховувати   почуття гуманізму, доброти,  родинні почуття.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: підручник В.Я.Звиняцьковський, портрет Франца Кафки.

Хід уроку

І Вступна частина

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

1.     Назвіть основні ознаки модернізму, авангардизму, їх течії найвидатніших представників.

2.     Складіть опорно-логічну схему літературного процесу першої половини

ХІХ ст.

3.     Розкажіть про новітні трансформації реалізму та романтизму.

ІІІ Оголошення теми та завдань уроку.

Європейська модерністська проза першої половини XX ст. Життєвий і творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення».

1.     Характеризувати світоглядні та естетичні засади модернізму в літературі, головні художні здобутки «батьків» європейської модерністської прози;

2.     Розповісти про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Перевтілення»;

3.     Дати визначення поняття «міфотворчість», «гротеск», «експресіонізм».

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

     Давні люди не могли пояснити дії багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродних істот, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. Реальність і фантастика в таких міфах тісно перепліталися, відбиваючи неспроможність людини логічно осмислити світ, у якому вона жила. Письменник Ф. Кафка створив свій міф. Дійсність і фантастика в його творах поєднуються, щоб змалювати картину сучасного авторові світу, безжалісного й абсурдного, позбавленого логіки, у якому людина беззахисна, приречена на самотність, де вона настільки «маленька», що почувається «комахою». Про одну з найбільш трагічних і суперечливих постатей літератури першої половини ХХ ст. — Франца Кафку — та його творчість, що відображає складності й протиріччя тогочасного світу, ітиметься на уроці.

Давайте запишемо визначення що таке «міфотворчість», «гротеск», «експресіонізм». (за підручником с.61, 66, 67)

      Франц Кафка народився 1883 року в Празі у єврейській родині. Батько був комерсантом середнього статку. Після закінчення гімназії Франц вивчав юриспруденцію в Празькому університеті. У 23 роки здобув звання доктора юридичних наук і розпочав службу в страхових компаніях. У 26 років почав друкуватися. І подальше його життя було пов’язане з літературою. «Усе моє єство націлене на літературу. Якщо я від літератури коли-небудь відмовлюся, то просто перестану жити», — писав він. Через хворобу залишив 1922 року службу, і за два роки його не стало.

У творчому доробку письменника — три незавершені романи, кілька збірок новел і притч, афоризми, листи, щоденники.

Єврей за походженням, пражанин за місцем проживання, за мовою — німець, а за культурною традицією — австрійський письменник, він був чужий усім: державі, німцям, чехам, навіть євреям. І це загострювало почуття Кафки, створювало дисгармонію в житті.

Кафка і в родині був чужим. Ніхто його не розумів, навіть мати, хоча вона по-своєму й любила сина. Батько, який завдяки власним зусиллям домігся успіху в торгівлі й розбагатів, був самовпевненим, владним і не здатним зрозуміти вразливу душу сина. Він хотів бачити

Франца спадкоємцем своєї справи й ніяк не міг зрозуміти, що той — інакший. У листі до батька Кафка писав: «Я втратив віру в себе, натомість набув безмежного почуття провини», а нареченій зізнався: «Я й батько ненавидимо один одного…» Але батько для Кафки був із «вищих інстанцій», на які потрібно зважати незалежно від того, на благо людині їхні вимоги чи на погибель.

Уся творчість Кафки — якщо не розповідь про себе, то глибоке суб’єктивне переживання зовнішнього світу.

Крім усього цього, був ще й аскетичний егоцентризм митця. «Для моєї роботи я мушу бути від усього відгородженим», — писав він, мріючи «…бути замкненим у глибокому підземеллі, примоститися десь у найдальшому закутку й раз на добу здійснювати тривалу прогулянку до дверей, щоб забрати миску з їжею». Його цілком задовольняв особистий досвід.

Світовідчуття письменника визначили три основні конфлікти його внутрішнього життя. Це, як уже зазначалося, протистояння батькові, який в очах письменника уособлював авторитарну владу з її байдужістю до особистості, тотальною присутністю та абсурдністю дій.

Другою проблемою був шлюб, який сприймався Кафкою як нерозв’язна суперечність між прагненням через одруження здобути незалежність від батька й страхом зашкодити літературній творчості. Унаслідок цих коливань кілька його заручин так і не завершилися шлюбом.

Третім болючим питанням внутрішнього світу митця була власна літературна творчість. Заняття літературою він розцінював як єдиний зміст свого буття, проте здебільшого відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера. Через те багато їх залишилося незавершеними, і взагалі, Кафка розпорядився спалити його літературну спадщину після смерті.

У творах Ф. Кафки поєдналися трагічне й іронічне, фантастичні елементи й натуралістичні деталі, унаслідок чого реальність стає схожою на сновидіння.

        ŠŠ Прокоментуйте афоризми Ф. Кафки.

1) «Є два людські гріхи, з яких витікає решта,— нетерпіння й лінощі душі. Через своє нетерпіння людей вигнано з раю, а через лінощі вони не можуть туди повернутися…»

2) «Щасливим я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості».

3) «Зрозумій, що для щастя доволі клаптя землі, на якому вміщаються твої ноги».

«Перевтілення» (1912) — знаковий твір модерністської літератури. Тема оповідання (частіше твір визначають як новелу) — гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя. Прізвище головного героя Грегора Замзи — це зашифроване за допомогою криптографії прізвище самого автора.

Що означає слово «перевтілення»? (Метаморфоза, перетворення)

 У яких творах ми вже зустрічали перетворення людей на істот тваринного світу? (У казках, у творах Овідія, Гоголя, Булгакова та ін.)

— Так, але в тих випадках існувала якась причина (помста, заздрість чи щось інше), якась зла сила. Однак нікому до Кафки не спадало на думку зробити це перетворення абсурдним, невмотивованим, безпричинним.

Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головного героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини. Але про це поговоримо після детального ознайомлення з текстом оповідання.

V Рефлексія

Виконання завдань підручника (№1,2  ІІ рівень с.68)

VІ підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання

1.     Опрацювати матеріал підручника с. 58-67.

2.     Вивчити конспект уроку.