Модернізм як неокласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст. Авангардизм та його основні течії. Доля реалізму. Елітарна та масова культури.

28.09.                              Урок №8

Тема. Модернізм як неокласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст. Авангардизм та його основні течії. Доля реалізму. Елітарна та масова культури.

Мета:Ознайомити  учнів із поняттями «модернізм», «авангардизм», їх течіями, видозмінами реалізму, елітарної та масової культури; розвивати навички визначення провідних тенденцій у мистецтві, самостійної роботи із джерелами інформації, оцінювання культурно-мистецьких явищ; виховувати  прагнення до культурної освіти, естетичні смаки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник В.Я. Звиняцьковський.

Хід уроку

І Вступна частина

Створення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Бесіда за питаннями:

1.     Розкажіть про суспільно-історичний розвиток світу в першій половині ХХ ст. і поміркуйте про його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом.

2.     Схарактеризуйте світоглядну своєрідність антропоцентризму й гуманізму початку ХХ ст. після кризи антропоцентризму в другій половині ХІХ ст.

ІІІ Оголошення теми уроку та завдань.

    Модернізм як неокласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст. Авангардизм та його основні течії. Доля реалізму. Елітарна та масова культури.

Дати визначення поняттям: «модернізм», «авангардизм», їх течіями

IV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Перша половина ХХ ст. в літературі позначена активним творчим пошуком нових шляхів відтворення подій, сучасних чи історичних. Одні письменники прагнули зображувати життя у впізнаваних формах, без прикрас, інші в метафоричності шукали й знаходили можливості для творення алегоричних картин буття. Саме в цей час чи не найяскравіше виявилася суперечлива сутність людини, яка прагне добра, потерпає за нього, але часто коїть зле, забувши, що зло може породити лише зло. Німецький поет Ернст

Шумахер писав про це так: «Людина добра, але вона вбиває брата свого, зраджує свого ближнього. Душить таку, як і сама, спопеляє інших, несе світу смерть. Людина добра, бо помирає заради свого брата, заступається за ближнього. Допомагає такій, як сама, братається з іншими, несе світу життя. Людина — добра. Зліва, де б’ється серце світу, бачить поет супутників своєї мрії, прийдешніх найкращих людей». Про людину та її самовираження в мистецтві поговоримо на сьогоднішньому уроці.

Література ХХ ст. починалася з різкого протистояння між тими, хто намагався відтворити світ через символ. мас Манн 1912 року зробив спробу розширити мистецькі обрії традиційного реалізму ХІХ ст., поєднавши реальність та умовність в єдине художнє ціле. Саме такий шлях виявиться одним із найпродуктивніших у розвитку літератури ХХ ст. і приведе до виникнення нових жанрів: ліричний епос («Зона» Ґ. Аполлінера), ліричний роман («Три товариші» Е. М. Ремарка), що утверджують необхідність зберегти людську особистість для збереження всього людства; роман-антиутопія («1984» Дж. Оруелла). Фантастика перестане бути лише «науковою», вона переросте у твори-перестороги (твори Г. Уеллса), «451° за Фаренгейтом» Р. Бредбері, «Фізики»                         Ф. Дюрренматта). Література починає тяжіти до притчових, алегоричних форм (роман-притча «Чума» А. Камю; драма-парабола «Круглоголові та гостроголові» Б. Брехта; роман-міф «Сто років самотності»

Ґ. М аркеса; повість-притча «Старий і море» Е. Хемінгуея). Виникають філософський інтелектуальний роман («Доктор Фаустус» Т. Манна), філософсько-історичний роман (дилогія про короля Генріха IV Г. Манна).

Свобода творчості привела до виникнення багатьох нових літературно-мистецьких течій нереалістичного спрямування: імпресіонізму, естетизму, сюреалізму, символізму, експресіонізму та інших. Сукупність цих течій дістала назву «модернізм» (франц. сучасний).

Одним із напрямів модернізму є також авангардизм (франц. авангард —передовий загін). Це радикальний напрям «революції в мистецтві», що об’єднує течії, які заперечують традиційну естетику, зображають дійсність у найбільш екстремальних формах. До авангардизму відносять футуризм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм та ін. Авангардисти експериментували з мовою, шукали нові стилі та жанри, проте їхні експерименти не завжди були вдалими. Найбільш оригінальними були пошуки Д. Бурлюка, В. Хлєбнікова (футуризм), П. Елюара (сюрреалізм), Г. Баля (дадаїзм).

Робота зі словником літературознавчих термінів

(Учні записують визначення в зошити.)

Дадаїзм (франц. дитячий іграшковий коник, перен. — дитячий лепет). Дадаїсти зводили літературу до безглуздих словосполучень і звуків (дитячого лепету), живопис — до колажів із клаптів кольорового паперу, примітивних дитячих малюнків.

Експресіонізм (франц. вираження) не відображення дійсності, а «вираження» неповторного авторського бачення її. 

Елітарна, елітна література (від франц. краща, обрана) — вишукана, формалістична, зрозуміла лише «обраним», окремим, підготовленим читачам.

Масова література. 1. Література, розрахована на масового, пересічного читача. 2. Твори, які за своїми художніми якостями не сягають рівня класики. 3. Низькопробна література, розрахована на низькі смаки читачів.

Неореалізм (грецьк. новий, речовий)- пафос суворої правди, достовірність зображення, повага до простої людини, використання розмовної народної мови, документалізм.

Неоромантизм   культу героїки, уславлення мужності, утвердження нового героя — мужньої людини, життя якої пов’язане з ризиком та незвичайними пригодами. 

Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, моралі, традиційної естетики.

   Футуризм  руйнування норм морфології і синтаксису, звуконаслідування, використання образів-символів тощо.

Кубізм, кубофутуризм. Прагнучи якось привернути до себе увагу, групи футуристів вигадували собі різні назви: в Англії з’являються вортицисти й імажиністи, у Франції — кубісти, пароксисти, симультаністи та ін.

V Рефлексія

Виконання завдань підручника (№1,2 с.56)

VІ підсумок уроку. Оцінювання.

-         Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?

-         Що вас вразило? Здивувало?

-         Про що б ви ще хотіли дізнатись?

VIІ Домашнє завдання

1.     Опрацювати матеріал підручника с. 49-56.

2.     Вивчити конспект уроку.